Міжнародна правозахисна кампанія
Троє російських політв’язнів відбувають майже по 17–18 років у справі про «фінансування тероризму», побудованій із незалежної журналістики, мусульманського громадського життя та гуманітарної благодійності.
Жодного епізоду інкримінованого злочину не доведено. Справу повністю сфабриковано. Вирок ґрунтується на припущеннях.
Абдулмумін Гаджієв
Журналіст, батько чотирьох дітей
Вирок · 16 років і 10 місяців
Кемал Тамбієв
Інженер-програміст, батько двох дітей
Вирок · 17 років і 4 місяці
Абубакар Різванов
Громадський і релігійний діяч, батько сімох дітей
Вирок · 17 років і 10 місяців
Визнані політв’язнями та в’язнями сумління
Досьє у справі всіх трьох
Визнала Абдулмуміна Гаджієва в’язнем сумління
Вимагають його звільнення
Документує справу і вимагає звільнення
Переклад українською триває. Розділи, які ще не перекладено, показані англійською.
Що на кону
Обвинувачення не довело, що троє підсудних фінансували тероризм, брали участь у терористичній організації або підтримували ідеї тероризму.
В основі процесу — спірні докази та свідчення, про які один із підсудних заявив, що дав їх під тортурами, і згодом від них відмовився. Один суддя колегії виклав окрему думку.
Абдулмумін Гаджієв — журналіст. Обвинувачення використало його статті в незалежній газеті «Черновик» як доказ злочину.
В основі справи — релігійна проповідь, пожертви та звичайне життя мусульманської громади, представлені в суді як механізм терористичної мережі.
Гуманітарну, релігійну та благодійну діяльність представили як фінансування тероризму без надійних доказів насильницької мети.
Справа показує, як антитерористичне законодавство застосовують проти журналістів, громадських діячів і релігійних громад на Північному Кавказі.
Європейський суд з прав людини розглянув скарги Абдулмуміна Гаджієва, встановив порушення його прав у зв’язку із затриманням і присудив компенсацію.
Джерело ↗Уся справа виходить зі змови з проповідником Абу Умаром Саситлінським. Інтерпол визнав його переслідування політично чи релігійно вмотивованим і у квітні 2023 року виключив його з розшуку.
Джерело ↗Хто вони
Журналіст, релігійний і громадський діяч, батько чотирьох дітей
Засуджений до 16 років і 10 місяців
Абдулмумін Гаджієв — відомий дагестанський журналіст, редактор відділу релігії незалежної газети «Черновик». Батько чотирьох дітей. Amnesty International визнала його в’язнем сумління.
Що сказали суди
Суддя Різван Зубаїров · окрема думка
Один із членів колегії, суддя Різван Зубаїров, виклав окрему думку. За даними захисту та матеріалів справи, у ній порушено серйозні питання щодо доказів і процедури, зокрема того, що суд спирався на припущення, а не на належно перевірені докази. Окрема думка також ставить під сумнів допустимість першого допиту Кемала Тамбієва через відсутність ефективної правової допомоги на критично важливому ранньому етапі.
Завантажити виклад окремої думкиЄвропейський суд з прав людини
Справа Абдулмуміна Гаджієва дійшла й до Європейського суду з прав людини. За повідомленням «Кавказького вузла» у лютому 2025 року, суд встановив порушення його прав у зв’язку із затриманням і присудив 6 000 євро компенсації.
HUDOC — офіційна база рішень Європейського суду з прав людини.
З чого почалася справа
Майже все обвинувачення проти Абдулмуміна Гаджієва виросло з одного допиту. Ось як він відбувався.
14 червня — Міжнародний день блогера. Кемал Тамбієв, бізнес-блогер, відкрив Instagram і почав пряму трансляцію тієї миті, коли силовики стали ламати його двері. Ефір розійшовся так далеко, що пасажири літака, яким його везли до Махачкали, впізнали його — і надіслали дружині фотографію, де він спить поруч із конвоїром.
IslamNews про трансляцію ↗Кемал Тамбієв прийшов на перше засідання з видимими слідами побоїв. Він заявив, що підписав свідчення проти Абдулмуміна Гаджієва під тортурами, і згодом від них відмовився.
За документами самого Слідчого комітету, призначений адвокат з’явився лише після того, як так званий допит уже завершився. Тамбієва допитували без ефективної правової допомоги в найкритичніший момент справи.
В окремій думці суддя Різван Зубаїров дійшов висновку, що проведений так допит не може бути доказом. Суд усе одно побудував на ньому справу.
Що тут показано
Фальсифікація у вироку
Троє, три строки — і під кожним епізод, який розсипається, щойно його прочитаєш. Ось за що кожного з них засудили насправді.
Абдулмуміну дали 16+ років за журналістську роботу і купівлю авіаквитка.
Два епізоди з трьох — інтерв’ю, які він написав як журналіст: одне у 2008 році, коли ІДІЛ ще не існувало, друге у 2013-му, коли організацію ще ніхто не визнав терористичною. Вирок за ці публікації винесено у 2023 році.
Третій епізод — переказ 16 000 рублів, внесений до вироку як фінансування тероризму. Захист показав суду, що гроші пішли на авіаквиток. Епізод тримався на свідченнях засекреченого свідка: конверт із його даними виявився порожнім, а сам свідок на той час утік з країни від тих самих силовиків. Суд залишив епізод у вироку.
Кемал отримав 17+ років через благодійність і неіснуючий «анонімний» переказ.
Кемал займався благодійністю. Її формально пов’язали з тероризмом, не надавши жодного факту, що ця допомога хоч якось підтримала бойовиків.
Тому епізод вигадали. Засекречений свідок заявив, що якийсь студент на ім’я Кемал мав отримати гроші й переказати їх Абу Умару анонімно через «Яндекс.Гроші», «щоб ніхто з кафірів про це не дізнався». Тільки Кемал на той час студентом уже не був, ніхто у справі його не впізнав, а анонімні перекази через «Яндекс.Гроші» технічно неможливі.
Є ще звернення громадянки України, яка підтверджує, що отримувала фінансову допомогу від Кемала Тамбієва. Багато людей самі приїжджали до суду, щоб підтвердити, що отримували від нього таку саму допомогу. У цій справі все це оформлено як «фінансування тероризму».
Абубакара посадили майже на 18 років через те, що його фонд збудував школу для сиріт.
Його фонд збудував школу для дітей-сиріт і безкоштовно їх там навчав. Слідство і суд назвали це «соціальною підтримкою вдів і сиріт терористів» і поставили йому за провину.
Щоб закріпити обвинувачення, вигадали епізод із ще одним засекреченим свідком — про отримання грошей на потреби «Халіфату». У суді цей свідок не зміг переказати нічого з того, що було записано в його свідченнях.
Усе інше у справі тримається на асоціації: трьох пов’язують із проповідником Абу Умаром Саситлінським, а Саситлінського подають як терориста. Що про нього задокументовано насправді — нижче.
Документи
Асоціація замість доказу
Приберіть із матеріалів Абу Умара Саситлінського — і справи не залишиться. Тому варто знати, що про нього встановлено.
У квітні 2023 року Інтерпол вивчив його переслідування, визнав політично або релігійно вмотивованим і зняв його з міжнародного розшуку. Обвинувачення, на якому стоїть увесь вирок, відкинула міжнародна поліцейська організація — а засуджені за ним залишаються у в’язниці.
Що про нього задокументовано в матеріалах
Ось і всі асоціації. Між ними та обвинуваченням на вісімнадцять років немає нічого.
Фальсифікація в документах
Два-три томи справи присвячені майну, нібито купленому на злочинні гроші. Саме арешти майна — та частина фальсифікації, яку можна перевірити за публічними реєстрами. Перевірки вона не витримує.
Під арешт потрапили будинки, земля й автомобілі братів, сестер, батьків, дядьків і тіток підсудних. Значна частина цього майна була в родинах ще відтоді, коли підсудні були дітьми.
Серед арештованого майна опинився будинок у селі Свапущенське Тверської області, що не має жодного стосунку до когось із фігурантів справи. Близько сорока родичів Гаджієва, Різванова і проповідника Абу Умара Саситлінського записали як співвласників однієї частки в ньому.
Увесь пакет ухвал видала одна суддя Радянського районного суду Махачкали за два дні. З протоколів видно засідання тривалістю по кілька хвилин. Того суддю, Далгата Гаджієва, згодом змусили піти у відставку.
Під час процесу в Ростові суд надіслав офіційний запит до тверського кадастру. Відповідь: ніхто з названих у справі людей ніколи не володів цією часткою. Суд зняв арешт — і не зробив нічого щодо самої фальсифікації.
Десь тут стоїть будинок, арештований на підставі цієї справи. Його власники, найпевніше, досі про це не знають.
Джерело: «Черновик»: «У справі Абдулмуміна Гаджієва з’явилася Герміона і будиночок у селі» ↗Хронологія
Складено за незалежними публікаціями та матеріалами справи.
14 червня 2019
Абдулмуміна Гаджієва, Кемала Тамбієва й Абубакара Різванова затримано. Обвинувачення — фінансування тероризму та участь у терористичній організації. Троє чоловіків не були знайомі між собою.
Джерело: OC Media ↗Червень 2019
На засіданні Кемал Тамбієв заявляє, що підписав свідчення проти Абдулмуміна Гаджієва під тортурами. Значна частина початкового обвинувачення трималася саме на цих свідченнях, від яких він згодом відмовився.
Джерело: OC Media ↗Червень 2019
Три газети друкують однакові перші шпальти на підтримку Гаджієва. «Черновик» називає обвинувачення неспроможними, а арешт — ударом по свободі преси в Дагестані.
Джерело: The Moscow Times ↗Жовтень 2019
Amnesty International публічно підтримує журналіста і газету «Черновик». Згодом організація визнає Гаджієва в’язнем сумління.
Джерело: Amnesty International ↗Квітень 2020
До справи додають обвинувачення в участі в екстремістській організації за період, що закінчується 2013 роком. Підсудні наполягають, що організації взяли зі списку заборонених без жодних доказів зв’язку.
Джерело: Mediazona English ↗Листопад 2022
Газета, у якій працював Гаджієв, оголошує про припинення друку, посилаючись на політично вмотивований тиск на друкарні, розповсюджувачів і рекламодавців.
Джерело: Комітет захисту журналістів ↗Квітень 2023
Інтерпол визнає переслідування Абу Умара Саситлінського — людини, у змові з якою звинувачують трьох, — політично або релігійно вмотивованим і знімає його з розшуку.
Джерело: Рішення Інтерполу ↗12 вересня 2023
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засуджує всіх трьох: Гаджієва — до 17 років, Тамбієва — до 17 років і 6 місяців, Різванова — до 18 років. Одна суддя колегії викладає окрему думку.
Джерело: Комітет захисту журналістів ↗20 грудня 2023
Юристи Правозахисного центру «Меморіал» надсилають повідомлення у справі Гаджієва спецдоповідачці ООН щодо становища з правами людини в Росії, зазначаючи, що його переслідують за професійну роботу та релігійні погляди.
Джерело: Правозахисний центр «Меморіал» ↗Травень 2024
Захист подає апеляцію на вирок. Колеги продовжують одиночні пікети в Махачкалі на підтримку Гаджієва — і отримують за них штрафи.
Джерело: «Кавказький вузол» ↗1 листопада 2024
Апеляційний суд виключає з обвинувачення епізоди до 2015 року і формально скорочує кожен строк на два місяці. Самі вироки залишаються чинними.
Джерело: Meduza ↗Лютий 2025
Європейський суд з прав людини встановлює порушення прав Абдулмуміна Гаджієва у зв’язку з його затриманням і присуджує йому 6000 євро.
Джерело: «Кавказький вузол» ↗Червень 2026
На сьому річницю затримань редакція «Черновика» повторює, що вважає Гаджієва невинним. Повідомляється, що він утримується у в’язниці у Володимирі.
Джерело: «Кавказький вузол» ↗8 липня 2026
Касаційна інстанція Верховного суду Росії залишає вироки без змін. Внутрішні засоби захисту вичерпано; залишаються міжнародна увага та політичні рішення.
Джерело: Радіо Свобода ↗Незалежні матеріали
Незалежні публікації та правозахисні згадки про одну з найменш відомих справ про політичне ув’язнення в Росії, з короткими англомовними резюме для міжнародних читачів.
Найповніший англомовний виклад справи. «Медіазона» простежує процес над трьома людьми від затримань у червні 2019 року до вироку: як журналіста незалежної газети «Черновик», інженера-програміста і громадського діяча, які ніколи не були знайомі, судили разом як одну групу; як ключові свідчення дали після того, що свідок описав як тортури, і як він відмовився від них у відкритому засіданні; і як благодійні перекази й опубліковані статті стали доказами фінансування тероризму. Тим, хто пише про політв’язнів у Росії або про свободу преси на Північному Кавказі, читати варто саме це.
Чому це важливо
Рекомендований перший текст для міжнародних журналістів.
Посилання ведуть на незалежні медіа та правозахисні організації. Резюме написані кампанією для міжнародних читачів і не є перекладами повних статей.
Дивитися
Добірка репортажів, інтерв’ю та ефірів про кримінальну справу Абдулмуміна, Кемала й Абубакара.
Його незаконно судять у Росії
Українською
Дивитися на YouTube ↗Вони не самі
Солідарність із цими трьома була постійною, публічною — і караною. У регіоні, де публічний протест закрито майже повністю, вона мала такий вигляд.
Ідріс Юсупов, кореспондент газети «Новое дело», роками з’являється на людях лише у футболці «Я/Ми Абдулмумін Гаджієв». Це нагадування наодинці — у місті, де за плакат везуть до відділку. За це його затримували на пікетах разом із колегами, які стояли поруч.
Ідріс Юсупов у Facebook ↗
На перетині проспекту Гамзатова і вулиці Дахадаєва в Махачкалі, поряд із будівлями МВС і УФСБ, тиждень за тижнем п’ять років стояв одиночний пікет. Пікетувальників неодноразово затримували — серед них мати, батько і тітка Гаджієва, — а активісти повідомляли про зрив акцій провокаторами. Останній відбувся 4 листопада 2024 року: його провів заступник головного редактора «Черновика» Магомед Магомедов, який сказав, що щотижневі пікети припиняються, а боротьба — ні.
«Черновик» про останній пікет ↗
У Дагестані подали близько 600 повідомлень про мітинг проти фабрикації кримінальних справ. Мін’юст не погодив жодного — на підставах, які касаційні суди згодом визнали незаконними і які прокуратура офіційно вимагала усунути. Відмови тривали далі. Політичне ув’язнення в Росії тримається не лише на вироках, а й на тихій адміністративній роботі з унеможливлення протесту.
Вимога прокуратури ↗Зсередини
Троє в російській в’язниці, які продовжують працювати. Ось що вони роблять звідти.
Досі журналіст
Він написав із в’язниці десятки текстів — про співкамерників, про поведінку силовиків, про те, як насправді влаштовані тюрми, у власному стилі: гумор і голі факти. Після однієї статті, написаної разом із Кемалом Тамбієвим, її героя, його брата й племінника зрештою виправдали. Його акаунти й досі публікують розбори справи, розслідування та історії з-під варти.
Навчається
Він прочитав сотні книжок і пише власну. Під вартою став фахівцем із Корану, зі штучного інтелекту та з інвестування в акції й криптовалюту. Через інтенсивне листування бере участь в управлінні бізнесами друзів, скеровує інвестиції дружини і виховує дітей листами.
Захищає інших
Він кілька разів пройшов усі матеріали справи рядок за рядком, і дуже багато відомих сьогодні фальсифікацій знайшов саме він. Ще він консультує співкамерників і допомагає їм відстоювати права, а також написав сотні скарг на порушення з боку силовиків — досить, щоб із СІЗО зупинити роботу Радянського районного суду Махачкали.
Що можна зробити
Нам потрібно, щоб міжнародні правозахисні організації визнали всіх трьох політичними в’язнями. Визнання перетворює регіональну справу на міжнародну: воно відкриває двері в міністерствах закордонних справ, парламентах і механізмах ООН і дає їм захист усередині в’язниці.
Внутрішні засоби захисту вичерпано — у липні 2026 року Верховний суд залишив вирок у силі. Реально дорога додому тепер веде через списки, які використовують у переговорах і обмінах. Щоб ім’я потрапило до такого списку, про нього спершу мають знати.
Усе, що нижче, працює на ці дві цілі.
Оскільки внутрішні засоби правового захисту в Росії вичерпано, Абдулмуміна Гаджієва, Кемала Тамбієва й Абубакара Різванова треба внести до міжнародних списків обміну політв’язнів. Кожен такий список починається з визнання: спершу ім’я має бути відоме, і лише потім воно може потрапити на переговори.
Опублікуйте посилання з однією своєю фразою. Що більше людей знають про справу, то більше шансів достукатися до тих, хто ухвалює рішення.
Надішліть досьє в посольство, міністерство закордонних справ, депутату чи делегації, яка працює з Росією.
Надішліть прескіт кореспондентові або редакторові, який пише про Росію, Кавказ, свободу преси чи свободу віросповідання.
Попросіть розглянути справу і визнати всіх трьох політичними в’язнями. Це найкорисніше, що може зробити організація.
Родини публікують новини про здоров’я, етапи й апеляції. Підписка та репости тримають справу на видноті.
Лист від незнайомої людини з іншої країни — доказ для в’язня, що про нього пам’ятають. Це п’ять хвилин.
Що більше людей знають про цю справу, то більше шансів достукатися до тих, хто ухвалює рішення.
Стежити за кампанією
Готовий лист для правозахисних організацій, посольств, редакцій і депутатів. Він просить про головне — визнати всіх трьох політв’язнями.
Тема: Прохання визнати Абдулмуміна Гаджієва, Кемала Тамбієва й Абубакара Різванова політичними в’язнями Шановні колеги, Прошу вашу організацію розглянути справу Абдулмуміна Гаджієва, Кемала Тамбієва й Абубакара Різванова — трьох людей у Росії, які відбувають майже по 17–18 років у справі про фінансування тероризму. Жодного епізоду інкримінованого злочину не доведено. Вирок ґрунтується на припущеннях, на свідченнях, про які один із підсудних заявив, що дав їх під тортурами, і згодом від них відмовився, а також на благодійній і журналістській діяльності, визнаній злочином. Один суддя колегії виклав окрему думку. Європейський суд з прав людини встановив порушення прав Абдулмуміна Гаджієва. Інтерпол визнав переслідування проповідника, у змові з яким обвинувачують трьох, політично чи релігійно вмотивованим. Amnesty International вважає Гаджієва в’язнем сумління. Прошу визнати всіх трьох політичними в’язнями та включити їх до списків політв’язнів, які використовують у переговорах і обмінах. Матеріали справи тут: https://free-aka.com З повагою, [Ім’я]
Кампанія збирає листи, за потреби перекладає їх і передає через родини та адвокатів.
Журналістам і організаціям
Стислі матеріали у справі для журналістів, політиків, дипломатів і правозахисних організацій.
Для політиків, дипломатів і правозахисних організацій.
FreeAKA_Case_Brief_UK.pdf
Досьє у справі — УкраїнськаДодаткові матеріали (англійською)
Резюме на одну сторінку
FreeAKA_One_Page_Summary_EN.pdf
Юридичне резюме
FreeAKA_Legal_Summary_EN.pdf
Резюме окремої думки судді
FreeAKA_Dissenting_Opinion_Summary_EN.pdf
Звернення родин
FreeAKA_Family_Appeal_EN.pdf
Версії іншими мовами готуються й доступні на запит.
Усі досьє, матеріали для преси та резюме, доступні на сьогодні, усіма опублікованими мовами.
Завантажити всі матеріали (ZIP)Кампанія може надати повні матеріали справи російською мовою: усі 59 томів, вирок, апеляційну та касаційну ухвали.
Преса
Усе, що потрібно, щоб писати про справу: матеріали, інтерв’ю і людина, якій можна зателефонувати.
Абдулмумін Гаджієв — один із ув’язнених журналістів Росії: редактор релігійного відділу незалежної дагестанської газети «Черновик», за ґратами з червня 2019 року у справі про фінансування тероризму, побудованій на його ж опублікованих статтях. Його статус зафіксували організації, які стежать за свободою преси і політичними ув’язненнями в Росії та на Північному Кавказі.
В’язень сумління
Ув’язнений журналіст, справа задокументована
Вимагають негайного звільнення
Політичні в’язні — усі троє
Напишіть кампанії щодо інтерв’ю з родинами, додаткових документів або перевірки будь-якої деталі. Відповідаємо англійською, російською та турецькою.
contact@free-aka.comКампанія намагається відповідати протягом 48 годин.
Що можна запросити
Дана Сакієва
Дружина Абдулмуміна Гаджієва. Давала інтерв’ю «Черновику», Радіо Свобода і «Медузі».
Лаура Курджиєва
Дружина Кемала Тамбієва. Давала інтерв’ю Радіо Свобода й Alif TV, говорить про умови утримання, тиск на підсудних і родинну кампанію.
Родина Абубакара Різванова
Його мати і сестра розповідають про його справу та вирок.
Вільно до використання
Фотографії, передані родинами для використання ЗМІ та кампаніями. Завантажуйте окремо або архівом.
Абдулмумін Гаджієв, портрет
Автор: Родинний архів / кампанія Free AKA
В архіві більше фотографій, ніж показано тут.
Ці фотографії можна використовувати в матеріалах і кампаніях про цю справу із зазначенням авторства. Їх не можна використовувати комерційно або так, щоб це спотворювало зображених людей.
Людський вимір
За кожним політв’язнем стоїть родина, яка бореться, щоб її почули.
Кампанія Free AKA будується не лише на юридичних аргументах, а й на голосах родин. Дружини, діти, матері й сестри несуть людську правду цієї справи. Разом у трьох чоловіків тринадцятеро дітей, які ростуть із батьком у в’язниці.
Дружина Абдулмуміна Гаджієва
Дана Сакієва публічно говорить про справу Абдулмуміна, про життя родини під час його ув’язнення і про свою впевненість у його невинуватості. В інтерв’ю незалежним медіа вона описувала емоційну й людську ціну переслідування та боротьбу родини за те, щоб не здаватися.
“Діти чекали, що я повернуся з чергового засідання разом із їхнім батьком.”
Опубліковані матеріали
«Черновик» / MBX Media — Інтерв’ю про справу, життя родини та її роль громадської захисниці.
Радіо Свобода / «Кавказ.Реалії» — Інтерв’ю, дане після вироку.
«Медуза» / Bereg — Матеріал про справу та її вплив на родину.
Дружина Кемала Тамбієва
Лаура Курджиєва говорить як дружина Кемала Тамбієва і мати його дітей. Вона публічно порушувала питання про поводження з Кемалом, умови його утримання та несправедливість справи. Її голос — центральний у гуманітарному зверненні про звільнення Кемала.
“Мій чоловік не терорист. Він інженер, батько і людина, яка допомагала іншим.”
Опубліковані матеріали
«Кавказ.Реалії» / Радіо Свобода — Про завершення голодування повідомила його дружина.
«Кавказький вузол» — Про її спроби взяти участь у захисті чоловіка.
«Черновик» — Лист із СІЗО, оприлюднений Лаурою Курджиєвою.
Мати і сестра
Мати і сестра Абубакара Різванова продовжують розповідати про його справу та несправедливість вироку. Він батько сімох дітей. Їхні голоси — частина ширшої родинної кампанії проти політичних ув’язнень.
“Нам укотре показали, що в судовій системі немає ні закону, ні справедливості, ні бажання розібратися, винна людина чи ні.”
Опубліковані матеріали
Instagram — Родинний акаунт, який розповідає про справу.
Instagram — Родинний акаунт, який розповідає про справу.
Ці петиції створили прихильники на попередніх етапах справи. Вони більше не збирають підписи і залишені тут як частина публічного свідчення солідарності.
Зв’язок
Для ЗМІ, правозахисних організацій, політиків і всіх, хто хоче допомогти:
contact@free-aka.comЖурналісти можуть запросити додаткові матеріали справи, контакти родин та організацію інтерв’ю. Правозахисні організації — матеріали для визнання політв’язнями і юридичні документи, зокрема повні матеріали справи російською.
